Кафедра сольного співу та оперної підготовки

Новітня історія кафедри пов'язана з її реорганізаціэю на базі двох університетських кафедр - солького співу та оперної підготовки, які донедавна існували як самостійні структури.  

Витоки кафедри сольного співу ХНУМ імені І. П. Котляревськогосягають у ХІХ-те століття, коли було відкрито музичні класи РТМ (1864 рік) та Музичне училище (1883 рік). Історія харківської вокальної школи пов’язана з іменами видатних педагогів європейського рівня: К. Прохорової-Мауреллі (випускниці Петербурзької консерваторії, клас Г. Ніссен-Соломан), С. Мотте (учениці П. Віардо), Ф. Бугамеллі (вихованця італійських маестро У. Мазетті, Ф. Бузоні, П. Масканьї), П. Тихонова (вчився у Московській консерваторії, клас С. Габеля).

В ХХ столітті після створення Харківської консерваторії (1917 рік) вокальний клас цього закладу започаткував Федеріко Алессандро Бугамеллі (1876–1946), який став фундатором харківської вокальної школи.

Професійні вокальні педагоги того часу: М. Вітте (одержала вокальну освіту у Мілані, клас Л. Казані), Н. Чемезов-Чєстнейший (учень К. Прохорової), М. Михайлов (вихованець О. Муравйової, С. Єгорової), З. Малютіна (випускниця Московської консерваторії, клас У. Мазетті).

Ще один етап становлення школи сольного співу пов’язано з трьома ключовими фігурами: П. Голубєва, М. Михайлова, Т. Веске.

У довоєнні та післявоєнні часи ХХ століття, протягом 23 років (1930–1953) посаду завідувача кафедрою сольного співу обіймав професор Павло Васильович Голубєв – учень та послідовник Ф. Бугамеллі (1883–1966).Багато талановитих вихованців цього майстра стали всесвітньо відомими співаками – це Народні артисти СРСР Б. Гмиря, М. Манойло, Н. Суржина та багато інших. Він був творчою особистістю, мав могутній інтелект, багату внутрішню культуру. Його велика заслуга не тільки у педагогіці, а й у науково-дослідницькій роботі.

Професор Михайло Гнатович Михайлов (1890–1956) свій метод вокально-технічного та художнього розвитку молодих вокалістів виклав у методичному посібнику «Питання вокальної педагогіки» (1930).

Серед його учнів багато талановитих музикантів, в тому числі – професор Тамара Яківна Веске (1914–2005). З 1968 по 1988 роки вона очолювала вокальну кафедру та понад 60-ти років виховувала співаків. У пресі Т. Веске справедливо називали «педагогом золотих голосів», тому що чимало її учнів стали гордістю харківської вокальної школи.

У 1988–1994 роках кафедрою сольного співу керував Народний артист СРСР, професор Микола Федорович Манойло (1927–1998).Свій яскравий виконавський досвіт М. Манойло успішно втілював у педагогічній роботі.

Від 1994 до 2002 року кафедрою завідувала заслужена артистка України, професор Алла Еммануїлівна Резілова (1935–2002).Вона щиро віддавала свій досвіт та знання студентам, сприяючи розвитку як вокально-технічних, так і виконавських можливостей учнів.

З 2002 по 2015 рік посаду завідувача кафедри сольного співу займала професор Людмила Георгіївна Цуркан.Значний виконавський досвіт поєднувався у Л. Цуркан із високою музичною культурою, аналітичним мисленням, працьовитістю.

На сучасному етапі розвитку кафедри – з 2015 року і по теперішній час – її очолює Народний артист України, професор Володимир Олександрович Болдирєв.Його багатий досвід виконавської діяльності дозволяє цьому митцю сприяти формуванню та розвитку у студентів високої вокальної культури та музичного смаку.

В цілому, за 100 років існування харківська вокальна школа виховала високо професійних співаків, якими пишається Україна. Це сузір’я відомих виконавців: Народні артисти СРСР – Т. Альошина, П. Белінник, Б. Гмиря, М. Манойло, М. Рейзен, Н. Суржина, Н. Ткаченко, В. Третяк, Г. Ципола, Є. Червонюк; Народні артисти України – В. Арканова, В. Болдирєв, О. Востряков, Г. Горюшко, Г. Калікін, М. Коваль, О. Романенко, В. Самарцев, В. Трішин, О. Чубарєва, К. Шаша, Х. Ширинський, І. Яценко; Народні артисти Росії – В. Валайтіс, В. Вересніков, А. Даньшин, Б. Жайворонок, І. Журіна, В. Розанов, Л. Сергієнко, Л. Солянік, Л. Ярошенко.

Випускники кафедри працюють солістами на найпрестижніших сценах українських та світових театрів.

На кафедрі ефективно працює відділ педагогічної практики, існує післявузівська форма навчання на третьому освітньо-творчому та освітньо-науковому рівнях – асистентура-стажування, доктор мистецтва, доктор філософії, що сприяло значному поповненню складу університетських викладачів (а також педагогів інших українських ЗВО) виконавських спеціалізацій високої кваліфікації. Студенти кафедри беруть активну участь у постановках спектаклів університетської Оперної студії, постійно приймають участь у вокальних конкурсах і фестивалях – міжнародних, всеукраїнських, регіональних (в Італії, Іспанії, Росії, Україні, Чехії – класи викладачів В. Болдирєва, Н. Говорухіної, А. Грози, Л. Деркач, Т. Жаркіх, С. Клебанової, Т. Мадишевої, Н. Полікарпової, І. Присталова, О. Романенко, В. Северіна, О. Старікової, Л. Стецюн (Величко), де отримують звання лауреатів та дипломантів. За останні кілька років вони здобули біля 200 перемог.

За останні роки склад кафедри продовжує поповнюватися талановитими музикантами. Серед них -  О.Вєтров, С.Крижненко, О.Кузьміна, Д.Маклюк, М.Маркович, А.Мішакова, А.Помпєєва, О.Скворцова, О.Сребницький.

Кафедра оперної підготовки була заснована у 1958 році і з цього періоду здійснює творче керівництво роботою Оперної студії.

Оперна студія у Харкові, будучи автономною інституцією з 1939 року, лише у січні 1951 року увійшла до складу державної Консерваторії. У той період вона відіграла важливу роль у сценічній підготовці видатного українського співака Бориса Гмирі, який став пізніше всесвітньо відомим. Працюючи з 1936 року в оперному театрі, на момент закінчення Консерваторії (у 1939 році) Б. Гмиря виконав дванадцять партій, включаючи і партію Бориса Годунова. Але з успіхом у партії Бориса він виступив тільки в студійній виставі. Саме умови студійної підготовки з її послідовністю і поступовістю дали бажані результати. Спектакль залишив яскравий слід у музичному житті міста.

Зі створенням кафедри оперної підготовки в навчальні плани консерваторії були введені дисципліни, які стали невід’ємною складовою частиною комплексу професійної підготовки співака-актора – основи сценічного руху, основи акторської майстерності, танець, оперний клас. Завершальним етапом цієї підготовки є виступ студента-співака у цілісний постановці вистави в Оперній студії, де він привчається співати з оркестром, розв’язувати відповідальні сценічні завдання, набувати практичного, творчого досвіду. Творче керівництво кафедри оперної підготовки багато років здійснювалася досвідченими театральними диригентами (1973-1979 роки – Заслужений артист України, професор І. Штейман, з 1979 року – Народний артист України, професор А. Калабухін) та високопрофесійними режисерами В. Лукашовим (нині Народний артист України, професор) і доцентом І. Ривіною, які надзвичайно вимогливо відносились до ідейно-художньої якості вибраних творів.

Поставлена до 50-річного ювілею Оперної студії (1989) опера С. Прокоф’єва «Любов до трьох помаранчів» (диригент А. Калабухін, режисер І. Ривіна) зіграла вирішальну роль у справі творчого росту студентів, у здобутті ними уміння інтонувати в різних стилістичних манерах. На той час цей твір не йшов в оперних театрах України, бо її сценічна реалізація пов’язана із труднощами, які важко долаються. Студентам складно було оволодіти інтонаційним строєм музики С. Прокоф’єва, зробити його звичним і при цьому набути навички невимушеної поведінки на сцені. Але, не дивлячись на це, спектакль вийшов яскравим, самобутнім, він був записаний на радіо та показаний по телебаченню. Студенти, що співали в опері «Любов до трьох помаранчів» давно стали окрасою професійних оперних сцен. Це Валерій Попов – соліст багатьох сцен Європи, Олександра Дурсєнєва – солістка Великого театру, Марина Чиженко – солістка Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, потім Харківської обласної філармонії та багато інших.

Головне завдання, що стоїть перед викладачами кафедри оперної підготовки, полягає в тому, щоб виховати таких співаків-акторів, які можуть задовольнити потреби оперного театру на сучасному етапі. А це може бути тільки при наявності системного підходу до реалізації цього завдання, бо треба створити умови поступового навантаження для психофізичного апарата молодого співака-актора. Ця концепція, закладена ще в рік заснування кафедри (1958), постійно розвивається та оновлюється. В останні роки результатом такого виховання є підготовлені у співдружності з кафедрою сольного співу співаки-актори, які успішно працюють на професійній сцені. Це М. Пастер (Великий театр), О. Крамарева (Київська Національна опера), А.Позняк (Київська Національна опера), А. Мішакова (Харківській Національний оперний театр), С. Замицький (Харківській Національний оперний театр) та багато інших.

Специфіка втілення традиційної концепції виховання на кафедрі оперної підготовки останнім часом нам вважається дуже оптимістичною. Той загальний розквіт всіх структур та кафедр університету, який має місто останні п’ять років, не минув і такого унікального університетського підрозділу, як Оперна студія. На Україні, крім Харкова, тільки в Києві ведеться повноцінна підготовка кадрів для оперних театрів. Мається на увазі регулярний показ вистав повністю (а не окремих сцен) на професійній сцені, різноманітність репертуару, в якому представлені різні національні школи та жанри.

Репертуарна політика відіграє вирішальну роль в процесі виховання співака-актора. На кафедрі оперної підготовки завжди багато уваги приділялось питанням вибору репертуару, на якому можна більш плідно проводити професійну підготовку майбутніх майстрів оперної сцени. Останні п’ять років в цьому процесі є чималі надбання. Репертуар Оперної студії на даному етапі має класико-романтичний напрям і складається із шедеврів оперного мистецтва різних національних шкіл. Протягом кожного навчального року студентами вокального факультету виконується біля одинадцяти вистав репертуару даного періоду (до 2012 року – на Малій сцені Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, з 2012 – на сцені Харківського академічного театру музичної комедії). Робота здійснюється у тісному зв’язку із кафедрою сольного співу, сумісно з якою обговорюються призначення студентів на партії в Оперній студії, а також іспити та заліки з основ акторської майстерності та оперного класу. Викладанню цих спеціальних дисциплін на кафедрі приділяється велика увага. В оперному класі виконуються сцени з опер «Євгеній Онєгін», «Іоланта», «Пікова дама» П. Чайковського, «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні, «Манон» Ж. Масне, «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Фауст» Ш. Гуно. В курсі «Основ акторської майстерності» ставляться сцени з творів В. Шекспіра, М. Островського, М. Шолохова, Т. Шевченка.

Основний напрямок роботи кафедри оперної підготовки – виховання співаків-акторів ддя професійної діяльності. Щоб одержати кваліфікацію оперного співака студенту необхідно виступити не менш, ніж у двох спектаклях студійного репертуару. Голови ДЕК`у завжди високо оцінювали роботу кафедри та рівень підготовки студентів.

Кожний календарний рік Оперна студія готує нову постановку. 2007 року була поставлена опера О. Ніколаї «Віндзорські пустунки» (диригент А. Калабухін, режисер І. Ривіна). 2008 року була поставлена опера-казка В. Моцарта «Чарівна флейта» (диригент А. Калабухін, режисер А. Калоян). 2009 року – опера Г. Доніцетті «Любовний напій» (диригент А. Калабухін, режисер А. Калоян).

Вибір вистави для постановки, на базі якої саме здійснюється комплексна підготовка співака-актора до професійної діяльності, значною мірою продиктований складом студентів вокального факультету даного періоду. Прем’єрою 2010 року стала опера О. Даргомижського «Русалка» завдяки тому, що треба було забезпечити практикою в Оперній студії студентів із такими яскравими виконавськими індивідуальностями як Ю. Свірідок, Н. Соколова, Г. Помпєєва, а також лірико-драматичних тенорів І. Бондаренко, В. Іванова. Опера пройшла з великим успіхом. О. Седунова в газеті «Харьковские известия» (2011, 13 січня) писала: «Сложные арии и ансамбли, обилие закругленных номеров по типу итальянской классической оперы подвластна лишь мастерам. Взять такой рубеж значит основательно проверить подготовку молодых певцов к дальнейшей работе на профессиональной оперной сцене».

Життєрадісна іскрометна музика опери Б. Сметани «Продана наречена», в якій відчувається зв'язок культурних традицій західних та східних слов’ян, визначила вибір цієї опери для постановки Оперною студією в 2011 році (диригент А. Калабухін, режисер А. Калоян). Дві прем’єри опери успішно пройшли на сцені Малого залу Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка (21.12.2011 рік та 16.01.2012 рік). Був зроблений відеозапис першої прем’єри, який переданий у фонотеку університету.

Концепція комплексного виховання співака-актора на кафедрі оперної підготовки постійно розвивається та оновлюється. Успішному її втіленню в навчальний процес сприяє спадкоємність поколінь викладачів кафедри. У складі кафедри три професори, чотири доценти. Професори А. Калабухін, Л. Кучер, Н. Белік-Золотарьова, доценти І. Вербицька, В. Плужніков є членами Національної всеукраїнської музичної спілки. Кадрова політика завідувача кафедрою, Народного артиста України, професора А. Калабухіна спрямована на оновлення викладацького складу кафедри, в ній яскраво просліджується тенденція на омолодження. Процес інтелектуалізації, що повним ходом йде загалом в університеті, не обминув і кафедру оперної підготовки. Останнім часом наукову ступінь кандидата мистецтвознавства одержали викладачі – диригент В. Плужніков та хормейстер І. Вербицька. 2011 року вчене звання доцента одержав В. Плужніков, 2012 р. – І. Вербицька.

2010 року професор А. Калабухін отримав звання «Почесний Громадянин м. Харкова» та Почесну відзнаку Харківської обласної ради «Слобожанська Слава». Професор Л. Кучер стала лауреатом муніципальної творчої премії ім. Бориса Гмирі в галузі музичного мистецтва – 2010 р.

• Деркач Лариса Анатоліївна – завідувач кафедри, кандидат мистецтвознавства, доцент
• Болдирєв Володимир Олександрович – Народний артист України, професор
• Говорухіна Наталія Олегівна – Заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор
• Гребенюк Наталія Євгенівна – доктор мистецтвознавства, професор
• Вербицька Ірина Володимирівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
• Жаркіх Тетяна Василівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
• Клебанова Світлана Володимирівна – Заслужена артистка України, доцент
• Маклюк Дмитро Михайлович – Заслужений артист України, доцент
• Стецюн (Величко) Лідія Андріївна – Заслужена артистка України, доцент
• Полікарпова Наталія Василівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
• Присталов Ігор Костянтинович – кандидат мистецтвознавства, старший викладач
• Старікова Олена Петрівна – Заслужена артистка України, доцент 
• Ткаченко Тетяна Володимирівна – доктор педагогічних наук, професор
• Чиженко Марина Владиславівна – Заслужена артистка України, доцент
• Андрієвська Тетяна Сергіївна – Заслужена артистка України, старший викладач
• Дугінов Олексій Валентинович – старший викладач
• Кузьміна Олександра Анатоліївна – кандидат мистецтвознавства, старший викладач
• Крамаренко Василь Вікторович – старший викладач
• Маркович Михайло Іванович – Заслужений артист України, старший викладач
• Помпєєва Анна Юріївна - кандидат мистецтвознавства, старший викладач
• Розін Владислав Моїсеєвич – старший викладач
• Скворцова Олена Миколаївна – Заслужена артистка України, старший викладач
• Тальвінська Марія Михайлівна – старший викладач
• Вєтров Олексій Володимирович – доктор мистецтва, викладач
• Каушнян Яна Миколаївна - кандидат мистецтвознавства, викладач
• Мельник Світлана Олександрівна – доктор мистецтва, викладач
• Ворочек Максим Сергійович – викладач
• Федцова Людмила Іванівна – викладач

• Батаєва О.В. – провідний концертмейстер
• Данилова О.В. – провідний концертмейстер
• Зуєва Д.Ю. – провідний концертмейстер
• Кашуба Д.В. – провідний концертмейстер
• Коблінц О.М. – провідний концертмейстер
• Корольова М.М. – провідний концертмейстер
• Крамаренко В.В. – провідний концертмейстер
• Левашова О.Л. – провідний концертмейстер 
• Проненко С.А. – провідний концертмейстер
• Рябцева Л.О. – провідний концертмейстер
• Стеценко С.В. – провідний концертмейстер
• Шадько М.А. – провідний концертмейстер
• Воскобойніков Я.В. – концертмейстер
• Диняк Т.І. – концертмейстер
• Коденко І.І. – концертмейстер
• Радієвська О.В. – концертмейстер
• Старцев Д.А. – концертмейстер

Переможці престижних конкурсів за останні кілька років

Лауреати ІІІ-го Міжнародного конкурсу музичного мистецтва «Харківські Асамблеї», Харків, жовтень 2018:

• старша група категорії «Вокал» - Юлія Піскун, ІІ премія;
• молодша група категорії «Вокал» – Микита Бурцев, ІІ премія (клас професора В. Болдирєва); Ірина Пасісніченко, Юлія Антонова, ІІІ премія (клас доцента Л. Стецюн) , Ксенія Ярова, диплом (клас професора В. Болдирєва)

ІНШІ ЛАУРЕАТИ

І премія:

• Тан Чжанчен – V Молодіжний фестиваль мистецтв (2018, Хунань, Китай) – клас професора Н. Говорухіної;
• аспірантка Лянь Юаньмей – Міжнародний конкурс «VivaOdessa, vivaclassic» (березень 2018, Одеса) – клас доцента Т. Жаркіх;
• М. Бурцев – І Міжнародний конкурс пам’яті М. Магомаєва (2018, Трускавець) – клас професора В. Болдирєва;
• аспірант Сунь Бо – конкурс викладачів вищих навчальних закладів Китаю «Молодий голос» (жовтень 2017, Китай) – клас професора Н. Говорухіної;
• аспірант Сунь Бо, Тан Чжанчен – Міжнародний конкурс музичного мистецтва «Харківські асамблеї» (жовтень 2016, Харків) – клас професора Н. Говорухіної;

ІІ премія

• К. Ярова – перший всеукраїнський конкурс вокалістів «Співуча Україна» пам’яті Ольги Благовідової (26- 29жовтня 2017, Одеса) – клас професора В. Болдирєва;
• В. Лашко – конкурс ім. М. А.Римського-Корсакова, номінація «концертно-камерний спів» (грудень 2016, Санкт-Петербург) – клас доцента кафедри С. Клебанової;
• Е. Петніченко – конкурс ім. Дворжака (листопад 2016, Карлови Вари, Чехія) – клас доцента І. Присталова;
• Е. Петніченко – Міжнародний конкурс музичного мистецтва «Харківські асамблеї» (жовтень 2016, Харків) – клас доцента І. Присталова;

ІІІ премія

• Сунь Бо – Всекитайський фестиваль HuangLong (2018, Китай) – клас професора Н. Говорухіної;
• аспірант Тан Чжанчен – І Міжнародний конкурс ім. Ренато Брузона (УХАНЬ, Китай, жовтень 2017) – клас професора Н. Говорухіної;
• С. Анісімова – перший всеукраїнський конкурс вокалістів «Співуча Україна» пам’яті Ольги Благовидової (26-29 жовтня 2017, Одеса) – клас професора А. Грози);
• аспірантка О. Кузьміна – Міжнародний конкурс музичного мистецтва «Харківські асамблеї» (жовтень 2016, Харків) – клас професора Н. Говорухіної;
• М. Павлов – IV Міжнародний конкурс вокалістів ім. П. Лисиціана (14 – 18 вересня 2016, Владікавказ) – клас доцента В. Северіна;

Дипломи

• А. Гузь – міжнародний конкурс ім. Віньяса (січень 2017, Барселона, Іспанія) – клас доцента Л. Стецюн;
• аспірант Сунь Бо – І Міжнародний конкурс ім. Ренато Брузона (жовтень 2017) – клас професора Н. Говорухіної;
• Е. Петніченко – перший всеукраїнський конкурс вокалістів «Співуча Україна» пам’яті Ольги Благовидової (26-29 жовтня 2017, Одеса) – клас доцента І. Присталова;
• В. Лашко – міжнародний конкурс ім. Римського-Корсакова (грудень 2016, Санкт-Петербург) – клас доцента І. Присталова;
• В. Лашко – Міжнародний конкурс музичного мистецтва «Харківські асамблеї» (жовтень 2016, Харків) – клас доцента І. Присталова.