Кафедра інтерпретології та аналізу музики


Завідувач кафедри інтерпретології та аналізу музики

ШАПОВАЛОВА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
доктор мистецтвознавства, професор

 

Випускники кафедри отримують такі кваліфікації: 

  • Бакалавр: викладач, музикознавець 
  • Магістр: науковець-дослідник, викладач ЗВО, музикознавець, музичний критик, лектор

 

Фейсбук-сторінка кафедри: https://www.facebook.com/profile.php?id=100086149028194

Сайт кафедри: https://sites.google.com/view/interpretology/

 

СКЛАД КАФЕДРИ

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Народження кафедри інтерпретології та аналізу музики у вересні 2004 р. було пов’язано із введенням в державі нового освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», що спричинило розробку заходів для якісної підготовки до наукової діяльності випускників виконавських спеціальностей. Цим стратегічним завданням був обумовлений вибір назви кафедри: інтерпретологія – сфера музикознавства, що систематизує феномени виконавської діяльності музикантів у всьому розмаїтті їх прояву (теорія, історія, практика). Як метасистема об'єктів-суб'єктів виконавської творчості інтерпретологія ґрунтується на фундаментальних дисциплінах історії та теорії музики (гармонія, форма, фактура тощо), впливаючи на практику і прагматику виконавської творчості. В цьому сенсі вона набирає інтегративних функцій щодо інших напрямів практичної музикології. Її можна не помічати, навіть ігнорувати, однак інтерпретологія реально існує і об’єднує носіїв виконавського мистецтва, що і потребує всебічного вивчення та оцінки на більш високому рівні онтології та метафізики музики.

Колектив кафедри представляють чотири покоління музикознавців-аналітиків, кожний з яких належить до харківської наукової школи:

Клас професора М.Д.Тіца: О.В.Гусарова – І.Л.Золотовицька; Л.Т. Жигачова; Л.С.Салманова – Л.І.Григор’єва – О.Г.Пінчук;

Клас О.В.Гусарової – І. М. Полусмяк (1952-2019);

Л.В.Шаповалова(клас проф. Н.Л.Очеретовської);

 І.В.Цурканенко (клас проф. Г.І.Ігнатченко).

Молодий склад кафедри – п’ята генерація –  представляють учні проф. Л.В.Шаповалової: доктор мистецтвознавства, професор Ю.В.Ніколаєвська, кандидати мистецтвознавства І.А.Романюк, Д.М.Жалейко, С.А.Щелканова Кожен викладач постійно вдосконалює власну методику курсу, що викладає, з урахуванням специфіки виконавського профілю студентів. Розробляються сучасні когнітивні моделі, авторські програми.

З перших кроків діяльності кафедри було створено єдиний алгоритм підготовки виконавця-магістра через опанування новими обов’язковими курсами, що зберігають спадкоємність між собою. Система музично-теоретичних та практичних дисциплін для випускників-виконавців базується на професійному досвіді музикування виконавців, їх спеціалізації (інструментальне мистецтво, академічний спів, композиція, хорове та диригентське мистецтво), особистості музиканта та специфіці його майбутньої діяльності (мотивації). Разом з тим когнітивні моделі навчання науковця-виконавця спираються на збереження традицій академічності та фундаменталізму музикознавства.

Бакалаврат: «Аналіз музичних творів», «Основи наукових досліджень» (Ш курс); «Музична інтерпретація» (IV курс); магістратура «Методологія наукових досліджень»; «Підготовка дипломної роботи магістра», «Наукова-дослідницька майстерність», «Наукова практика»;

доктор філософії та доктор мистецтва: «Методологія гуманітаристики», «Теорія та практика музичної комунікації».

Різноманітні форми науково-творчого спілкування, розроблені та впроваджені колективом кафедри, є необхідною ланкою підготовки захисту магістерської роботи: 1) «Магістерські читання» (в жанрі конференції), 2) публікації статей в наукових збірках (підготовлено 20 випусків наукових статей за матеріалами робіт випускників 2006 та 2020 років); 3) виїзди магістрів для участі в науково-практичних семінарах та конференціях (Київ, Одеса, Івано-Франківськ, Суми, Тернопіль, Львів, Ялта); 4) участь у всеукраїнських конкурсах наукових студентських робіт за фахом «музичне мистецтво» та «теорія та історія культури» (мм.Донецьк, Суми).

 Основними формами навчальної та наукової діяльності кафедри є:

  • керівництво дисертаційними роботами здобувачів і аспірантів та підготовка їх до захисту;
  • робота у спеціалізованих радах із захисту дисертацій ХНУМ імені І. П. Котляревського, ХДАК, НМАУ імені І. П. Чайковського, ОДМА імені Н. В. Нежданової (виступи в якості опонента; складання відгуків на автореферати кандидатських та докторських дисертацій); у складі роботи спеціалізованих рад нового покоління (складання відгуків та рецензій на дисертації докторів філософії);
  • підготовка докторів мистецтва (перший випуск вересень-жовтень 2022 року);
  • рецензування магістерських робіт, статей ("сліпе рецензування" як в ХНУМ, так і за запрошенням НМАУ імені П. І. Чайковського, ХДАК), навчальних посібників та програм;
  • керівництво педагогічною практикою студентів (дисципліна «»Аналіз музичних творів);
  • організаційно-просвітницька діяльність (проєкти концертно-творчої, лекторської роботи за участі магістрів-виконавців ХНУМ);
  • підготовка друкованої продукції для використання в якості додаткових матеріалів у навчальному процесі (видання газети «Dominanta», керівник Ю. В. Ніколаєвська; матеріалів магістерських читань «Когнітивне музикознавство», редактор-упорядник – Л. В. Шаповалова).

Кафедра інтерпретології та аналізу музики – лідер по кількості підготовлених та захищених дисертаційних робіт (з дня існування спеціалізованої вченої Ради ХНУМ – біля 100 здобувачів науковий ступінь кандидата мистецтвознавства/докторі філософії).

Отже, найвищим досягненням кафедри є системність і стабільність фахової підготовки магістрів виконавських спеціалізацій «музичне мистецтво» та докторів філософії; з 2022 року – ще й докторів мистецтва. Динаміку зростання якісного і кількісного рівня випускників відбиває наступні показники: якщо у 2004-2005 рр. на кафедрі було підготовлено 30 магістерських робіт, у 2006-2007 н. р. кількість випускників складає 41, у 2013-2020 н.р. – 67 (разом з магістрами з Китаю), то у 2022-2023 навчальному році випускається 67 українських студентів та 34 – з КНР. За дорученням наукової частини університету відбувається підвищення кваліфікаційного рівня викладачів Харківського коледжу культури, Харківського музичного училища, Харківської гуманітарно-педагогічної академії, Харківської державної академії культури. Кафедра плідно співпрацює з викладачами інших кафедр, поєднуючи наукові інтереси провідних вчених та викладачів Харківського університету мистецтв (серед них Н.Л.Очеретовська, О.Г.Рощенко, І.Л.Іванова, А.А.Мізітова, Г.І.Ігнатченко, І.С.Драч, М.Ю.Борисенко, С.Г.Анфілова; серед виконавців лідерами є М.С.Чернявська, І.Ю.Сухленко) із відцентрованою і цілеспрямованою лінією розвитку інтерпретології як навчальної дисципліни. Особливо варто підкреслити значущість лекцій з виконавської інтерпретації професора Національної музичної академії України доктора мистецтвознавства В.Г. Москаленка, який викладав «Музичну інтерпретацію» для здобувачів третього рівня осівти ХНУМ імені І.П.Котляревського в період з 2004 по 2012 роки.

За останні роки основним став навчально-дослідницький напрям «Когнітивне музикознавство» (ідея та розробка – доктора мистецтвознавства Л.В.Шаповалової), в якому поєднані вчення та концепції академічної вітчизняної науки та виконавства. Збірники з такою назвою вийшли друком вже у 2011-2013 рр., продовжуючи магістральний напрямок фахової збірки ХНУМ імені І. П. Котляревського «Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та практики і теорії освіти». Результати діяльності кафедри інтерпретології та аналізу музики, за визнанням Голови державних комісій за останні 18 років (2004-2022 років) в особі професорів НМАУ, докторів мистецтвознавства М. Р. Черкашиної-Губаренко, М.Д.Копиці, В.Г.Москаленка, В.П.Качмарчика свідчать, що вона дійсно стала базовим центром наукової підготовки висококласних фахівців виконавських спеціальностей в Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського. І цей досвід є унікальним!

Новітній напрям діяльності кафедри, за ініціативи професора Ю.В.Ніколаєвської, має назву «Музична терапія». Розробка нової кваліфікації в прагматичній площині, дотична до соціальної педагогіки та психології, які зараз є на часі як запит українського суспільства.