Авторський концерт композитора Сергія Турнєєва

До 105-річчя заснування Університету присвячується

3 лютого 2022 року в Органній залі Харківської обласної Філармонії відбувся Авторський концерт Заслуженого діяча мистецтв України Сергія Турнєєва. Ведуча - Ольга Губко.

Виконавці: симфонічний оркестр Харківської обласної Філармонії, диригент – Народний артист України Юрій Янко, солісти – Заслужений діяч мистецтв України Марина Бевз (фортепіано), лауреати міжнародних конкурсів Емма Купріяненко (альт), Владислав Петрик (кларнет), Заслужена артистка України Тетяна Грінік, лауреат міжнародних конкурсів Антон Гусак (читці).

Прозвучали твори: Симфонічні фрески «Тарас Бульба», «П’ять фламандських танців» для кларнета і струнного оркестру (світова прем’єра), Lamentoso для альта і струнного оркестру, симфонічна картина «Награвання» С. Турнєєва; «Етюди оптимізму» для фортепіано та струнного оркестру В. Борисова.

З упевненістю можна сказати, що відбулася справжня мистецька подія – Авторський концерт композитора, музикознавця, Заслуженого діяча мистецтв України, професора, декана виконавсько-музикознавчого факультету Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського СЕРГІЯ ТУРНЄЄВА. Символічно, що саме цьогоріч Університет святкує відразу дві знаменні дати – 105-річчя свого заснування та відкриття найстарішого університетського теоретико-композиторського факультету.

Символічно і те, що за ініціативи Сергія Турнєєва у концерті прозвучали «Етюди оптимізму» для фортепіано та струнного оркестру (солістка - М.Бевз) його консерваторського педагога – видатного українського музиканта, одного з корифеїв харківської теоретико-композиторської школи, співавтора Державного гімну УРСР, Заслуженого діяча мистецтв України, професора Валентина Борисова (1901–1988).

Концертну програму склали твори для великого та камерного складів симфонічного оркестру. До речі, сьогодні не кожен композитор в Україні може рахувати на авторський концерт за участю симфонічного, та ще й філармонічного оркестру. Однією з перешкод «бути виконаним», а відтак «почутим» сучасниками, на жаль, стають банальні складнощі провідних концертних організацій нашої країни за причин необхідності забезпечення «рентабельності залів», що не завжди «резонує» із сучасною академічною музикою – маловідомою чи зовсім невідомою слухацькій аудиторії немузикантів.

Тим ціннішою видається рідкісна нагода безпосередньої зустрічі з українським Майстром та його Творчістю у надзвичайно красивій, затишній залі Харківської Філармонії, яка за європейською якістю «класичної» концертної акустики є однією з найкращих в Україні.

Ось і в музиці Сергія Турнєєва, яка прозвучала, відчувається органічне поєднання європейського аристократизму – «Фламандські танці» для кларнета і струнного оркестру (відбулася світова прем’єра твору, соліст – В. Петрик), української козацької рушійної сили, драматизму – симфонічні фрески «Тарас Бульба» (солісти-читці – Т. Грінік, А. Гусак), лубочних скомороших «Награвань» та піднесеної трагічної лірики у творі-присвяті Батькам композитора – Lamentoso (солістка – Е. Купріяненко).

«Інтелігентний богатир» – таку яскраву характеристику надав Сергію Турнєєву директор і головний диригент Харківської Філармонії, народний артист України Юрій Янко. І це є ще одним доречним привидом згадати відому в Україні та за її межами харківську теоретико-композиторську школу на чолі з її фундатором – Семеном Богатирьовим. Автор публікації й досі зберігає друкований рукопис музично-історичного нарису музикознавця, композитора, професора Тараса Кравцова із красномовним заголовком «Богатирьов і перші "богатирьовці"». До цієї когорти, як відомо, належав і вчитель Сергія Турнєєва – Валентин Борисов, який, вивчаючи настанови слов’янських і західноєвропейських композиторів-класиків, закликав своїх учнів до простоти, природності, художньої доцільності, мудрої економії та розумного використання засобів оркестру. Таке усвідомлення мистецтва оркестрування продовжив і розвинув у власній творчості Сергій Турнєєв.

Її грані окреслили і самі учасники-виконавці, поділившись своїми враженнями від концерту та музики композитора.

Юрій Янко: «Я отримав велике задоволення як від самого концерту, так і від музики Сергія Турнєєва протягом тижневих репетицій. Працюючи над його партитурами, ставлю їм найвищу оцінку, оскільки все зроблено професійно, якісно, зрозуміло, як, наприклад, у партитурах П. Чайковського – все передбачено: рух, кульмінація, розрідження тощо. І це – не шароварна, а справжня українська музика, глибока, витончена, яка талановито втілена. Така якість абсолютно закономірна, адже йде від школи Богатирьова – Борисова, а Богатирьов вчився у Римського-Корсакова, переймаючи також досвід Чайковського. До речі, кожна з партитур Турнєєва вирізняється. Мене особливо вразила музика "Тараса Бульби", вона програмна, надзвичайно монументальна, розкриває різні характери українського народу. Її, зокрема, можна перетворити на балет. Я, дійсно, захоплений цим яскравим твором.

Додам, що у концерті взяли участь чудові солісти, які прикрасили цю музику своїм виконанням. Важливо і те, що композитор не забуває творчість свого вчителя, включає її до концертної програми.

На мій погляд, Сергій Турнєєв – інтелігент, лірик, але, зауважу, що в його музиці також багато героїки, справжнього, проте, не хибного пафосу, філософії, узагальнень.

Я бажаю йому та його близьким здоров’я, удачі, завжди залишатися інтелігентною людиною, з якою приємно спілкуватися».

Емма Купріяненко: «Lamentoso, яке мені довірили зіграти на концерті, це сповідальна музика. В ній я зовсім не відчуваю віртуозного концертування, самопоказу, тон висловлювання надзвичайно камерний, інтимний. Невипадково для музики такого плану композитори приблизно останніх 70-ти років обирають альт як найбільш сповідальний інструмент, що наближений до звучання людського голосу. Тому, вочевидь, Сергій Турнєєв створив цей твір саме для альта і камерного оркестру. Він, до речі, і як людина дуже чуйний. Я вже втретє граю Lamentoso з різними оркестровими колективами і кожен виступ є також різним. Твір починається зі збільшеної кварти, далі його пронизують "запитуючі", сумні секунди, ця музика наче безнадійна, але надзвичайно духовна. Грати її на сцені – це наче шукати істину. Мені вона нагадує "Літургію" Г. Канчелі. Адже музиканти – це як лікарі, вони мають чистити душі людей.

Я бажаю Сергію Турнєєву продовжувати створювати музику, у тому числі, для альта, бо він, на мій погляд, саме " альтовий" композитор».

Владислав Петрик: «Наша творча співдружність із Сергієм Турнєєвим почалася вже давно, ще коли я був студентом. Пам’ятаю, як я зі своїми друзями грав "Секстет" композитора у складі колективу "Сонячні кларнети" під керівництвом Валерія Алтухова. В його музиці прихована глибока лірика, але її не відразу можна відчути, бо мислення композитора дуже конструктивно, він приділяє багато уваги ритму, формі, фактурі. У різні часи, окрім Секстету, я грав багато творів Сергія Турнєєва за участю кларнета – "Концерт у стилі бароко", "Рефлексії", "Елегія" і, нарешті, "Фламандські танці". В цій музиці немає складних авангардних прийомів, хоча вона не позбавлена новизни. Вона начебто проста, в ній присутні деякі характерні звороти, за якими ми впізнаємо стиль автора. Однак, просте зіграти складніше, аніж, власне, складне, як, наприклад, твори класиків, зокрема, Моцарта.

Сергій Турнєєв дуже пунктуальна людина, все, що він обіцяє зробити, він завжди виконує. Така точність відчувається і в його творах.

Я хочу побажати композитору більшої творчої активності в Україні, щоб його музика частіше звучала у нашому місті та інших містах України».

По закінченні концерту Сергія Турнєєва привітала та висловила добрі побажання ректор ХНУМ імені І.П.Котляревського, Заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, профсеор Наталія Говорухіна.

Шановний маестро! Приєднуємось до сказаного і бажаємо Вам подальшої невтомної творчої енергії, нових задумів, «Етюдів» майстерності, оптимізму, людяності, доброти!

 ФОТОГАЛЕРЕЯ

Марія Скірта-Борисенко. ТОЧНІШЕ, АНІЖ ТОЧНО: СЕРГІЙ ТУРНЄЄВ – ЛЮДИНА ТА МУЗИКАНТ

 

Кандидат мистецтвознавства Марія Борисенко.

Фото - Людмила Казакова, Григорій Ганзбург.